Хто такі художники сторінок?

Графік у друкованому виданні – це поняття, яке має багато значень. Воно не визначено остаточно, а більшість читачів преси часом не мають поняття про цю роль. Водночас без графіка, так як і без журналіста, редакторів чи фотографів не буде створено жодної якісної газети. На ринку маємо справу з графіком друкованих ЗМІ, на відміну від проектантів інтернет-сторінок і художників, а також layout-ера-верстальника, графіка макетів, технічного редактора, а також кольористи і особи, яка займається графічною версткою. Всі ці визначення часом приховані під терміном «графік друкованих ЗМІ». Проте тоді, коли конкретно до них придивитися, то помітимо значну різницю. Коли в газеті читаємо текст і переглядаємо зображення до цього тексту, ілюстрації і інфографіку, то рідко задумуємося – як так сталося – що такі різні елементи перетворилися в один цілісний, читабельний і естетичний з вигляду матеріал. Нічого дивного, бо графік ніколи не підписується під матеріалом, який вийшов з-під його руки. Проте це не означає, що роль графіка в газеті маловажлива. Навіть навпаки – це він відповідає за вигляд газети чи журналу, хоч не одноразово вирішальним стає результат компромісів, на які погодилися кілька працівників редакції.

Робота графіка в газеті має багато облич. Це залежить від типу газети, в якій працює. У щоденних газетах найчастіше можна побачити верстальників – лейаутерів. Ці особи працюють під пресією часу. Не можуть занадто довго вирішувати як розмістити матеріал, який «верстають». Повторювальність – це одна з рис цієї роботи. Тут мало можна показати свою художню креативність. Ці графіки використовують запроектовані, готові шаблони макетів, самі не створюють елементів сторінок. Для дуже креативної особи це може бути занадто нудне заняття, але хтось, хто може попрацювати з підготовленим раніше лейаутом сторінки щоденної газети і дотримуватися правил, то безсумнівно добре себе покаже на цій посаді.

Цілком інакше виглядає робота графіка у кольоровому журналі. Тут буде більше часу на креативність, добірку найкращих фотографій. Тут враховується винахідливість – як скласти вже згадані елементи, щоб затримати погляд читача, який – як писав колись відомий репортер Ришард Капушчіньскі – по-сучасному читає/дивиться газети начебто змінював канали на ТБ.

У цьому складному завданні графіка підтримують – фоторедактори (див. вище), спеціалісти з кольору (які займаються обробкою кольорів фотозображень), а також т.зв. оператори DTP, які займаються підготовкою до друку готових макетів. У цій роботі вимагаються вміння як проектування власного макету, так і робота на проектах інших графіків. Часом у малих видавництвах, вимоги, які ставлять перед графіками, стосуються всіх згаданих функцій. Традиційно – це окремі спеціалізації, без доброї співпраці яких не буде результату – цікавого журналу.

Не дивлячись на те, що роль графіки з точки зору читача залишається дещо анонімною, це така професія, в якій особливо колеги по фаху спостерігають, що роблять інші. Проектування макетів нових друкованих видань, відновлення (т.зв. relauch) вже існуючих на ринку завжди оцінюється колегами в цій галузі. Найкращі графіки, передусім проектанти макет, мають визнання на ринку, беруть участь у конкурсах. Також мають вплив на формування трендів у проектуванні на всьому ринку преси. Польські графіки цінуються також за кордоном. Наприклад Марек Кнап, автор найновішого макету журналу «Пжекруй» («Przekroju») або Яцек Утко, автор макету «Пульс Бізнесу».
Цей текст занадто довгий

Робота для графіка – це колективна робота. Часом в праці довго обговорюються різні справи щодо проектування. Оскільки перед тим, як приступити до роботи, вигляд матеріалу треба детально обговорити. Графік повинен знати зміст тексту, знати, що редактор передбачав окрім самого тексту (рамки, графіки) і отримати інформації від фоторедактора – на які фотографії може розраховувати. Це надзвичайно важливо. Впорядкування всього, що стосується матеріалу, може заощадити всьому редакційному колективу багато роботи. В іншому разі – робота може розпочатися спочатку, а тоді на графіка спадає найбільше обов’язків.

Співпраця графіка і решти колективу редакції також необхідна з інших причин. Деколи буває так, що добрий задум на проектування змінює все бачення матеріалу, в тому числі текст. Тому – це власне професія для еластичних людей, які мють дистанцію до власних проектів і художнього бачення. Неодмінною частиною роботи графіка є компроміс – з іншими графіками, з журналістами, фоторедакторами чи навіть головним редактором.

Проблема, яка найчастіше виникає під час співпраці з редакторами, це розмір тексту. Час від часу чуємо від них: «Зверстай матеріал так, щоб не висів», або «Не буду нічого дописувати». Проте, це не завжди вдається. Треба пам’ятати, що графік передусім контролює естетичний вигляд газети, прозорість і читабельність макету. Тому треба вміти випрацьовувати компроміси – між якнайменшою втратою для якості тексту з одного боку і естетикою матеріалу з іншого боку.

Співпраця з фоторедактором грунтується на відповідному доборі фотографій, які можуть співіснувати з художнім баченням матеріалу. Проте часом це бачення повинно бути змінене, бо віднайдення омріяних фотографій може виявитися неможливим.

Мамо, тато, я хочу бути проектантом газет

У Польщі немає шкіл, які здійснюють підготовку до професії графіка друкованих ЗМІ. Тому цю професію виконують наприклад випускники архітектури, Академії Мистецтва, а також інших спеціалізацій. Насправді свої сили може випробувати кожен, хто знає принципи типографії, графічні програми і не боїться зайнятися обробкою фотографій. Художня освіта напевно пригодиться в цій роботі, але без неї також можна бути графіком. На пошуки творчого натхнення у цій професії немає місця, але це вимагає багато дисципліни, впорядкованого, логічного і результативного способу мислення. Уявімо собі непослідовного у своїх проектах графіка, який не звертає уваги на логічність елементів. Можливо виявиться, що сторінка виглядає цікаво, однак на ній немає цілісної інформації. А в графіці друкованих ЗМІ не йдеться виключно про те, щоб сторінка була гарною для перегляду. Сторінка повинна бути передусім послідовним повідомленням, яке зацікавить читача.

Роботу в якості графіка найпростіше почати так як і у випадку журналіста – від стажу в редакції. На початку стажист вчиться від досвідчених колег вибору фотографій, бере участь в обговоренні матеріалів і знайомиться з програмами для створення лейаутів. На цьому етапі швидке засвоювання інформації, спостережливість, уміння вмілого добору фотографій та ефективне використання програм мають велике значення. Особливо на початку роботи, але також під час виконання професії важливе також самовдосконалення і слідкування за новинками. В цьому допомагає пошук у мережі сторінок з важливою інформацією для людей з цієї галузі. Рекомендую http://www.snd.org.

Існує кілька «градусів втаємничення» у професії комп’ютерного графіка. Робота починається найчастіше як layouter/верстальник або оператор DTP. Ця робота не вимагає високого рівня креативу, але вчить доброї технічної підготовки – знання програм, вміння дотримуватися принципів макету, основ pre рress і елементів поліграфії. Наступним етапом є графік, який проектує макети, або створює більш складні layout-и. Найважливіша посада – це художній директор. Це він опікується над виглядом газети, керує роботою кількоособового колективу графіків і представляє їм своє бачення і добирає ілюстрації.

Не буду оригінальна – робота графіка, як взагалі робота у ЗМІ, захоплююча. Слово deadline має такий вплив на працівників, що чим ближче до терміну висилання номеру до друкарні, тим більший стрес і втомленість. В той же момент робота вимагає величезної концентрації і уваги. Про це все забувається в той момент, коли до наших рук потрапляє готовий номер журналу.

На ринку преси домінують дві програми, які служать проектуванню, верстки, складання і підготовки до друку поліграфічних матеріалів. Це Quark i InDesign. Завдяки цьому багато різних елементів змінюється у цілісний layout. Це шаблон сторінки, яка призначена для публікування, тобто всі риси, характерні для образу сторінки, повторювані в наступних номерах газети. Невід’ємною частиною layout-и є типографія. Це вона є вирішальною в тому як виглядає даний текст. Щоб зрозуміти її значення, варто ознайомитися з кількома важливими поняттями. Цілісність тексту творять низки нот, тобто шрифти. Форми літер мають багато різновидів і родин, різноманітні форми і типи: шерифові, без шерифів, сконденсовані, жирні, курсив, прописний шрифт, великі літери і інші. Кожна має своє використання і характеристику ширину, висоту і специфічну форму. Коли проектується layout треба послуговуватися відповідно до наступних текстових елементів різним рівнем письма, тобто типом шрифта. Якщо б назва була трохи більшого розміру, ніж інша частина тексту, то ми б його не зауважили. Вибираючи шрифти, які використовуються на сторінці, треба достосувати до їх характеру інтерлінію, аби окремі строфи не «приклеювалися один до одного» – тобто були на відповідній відстані. Коли окремі лінійки тексту занадто до себе приближені, то погляд читача легко можна згубити. Це ускладнює процес читання.

Треба пам’ятати про tracking, тобто простір між всіма літерами у тексті та про kerning, тобто скорочення простору між парами літер. Варто завжди перевіряти, чи текст у нашому документі має відповідне для даного шрифта «стягнення».

Частина понять з графічної кухні пов’язана з геометрією, математикою, принципами пропорції або естетики: лінія базова, висота х, верхній наголос, нижній наголос, або зарубки на літерах (шерифи). Тому, як ми вже писали, ця робота вимагає мислення категоріями наукових предметів і нагадує заняття з техніки і науку технічного писання. Тоді, коли вибираємо шрифти до нашої газети, найкраще раніше зробити пошук серед національних і закордонних газет подібного профілю і подивитися, які панують тренди. Однак етика не дозволяє на жодне копіювання, тільки на натхнення і розгляд різних задумів з точки зору вигляду, читабельності і користі для нашої газети.

Обдумані кольори

Layout кожної газети і журналу – це візитка, яка має відрізнятися і заохочувати купувати. Кожен має також свої характерні риси. У жовтій пресі, наприклад газета «Факт» у Польщі заголовки дуже привертають увагу, а тексти доволі короткі. Журнали мають загалом ощадну графіку, натомість журнали, залежно від тематики, мають велику кількість кольорових фотографій і різних елементів (рамки, інфографіки і т.п.). Однак у всіх газетках можна побачити чотири елементи матеріалу: з назвою статті, текстом, фотографією і підписом до фотографії.

Окрема тема – це вибір кольорів складових елементів layout-у. У цьому випадку особливо важлива справа смаку. Основний принцип один – кольори на сторінці треба використати обдумано і відповідно до теми матеріалу. Вони повинні підкреслювати її зміст (наприклад при темі про екологію аж проситься до використання колір, який асоціюється з нею).

Перед графіком друкованих ЗМІ стоїть також завдання відібрати запропоновані фоторедактором фото. Можна погодитися, що тоді він на хвилину змінюється у соціолога фотографії. Аналізує символічний зміст конкретного фото, але також звертає увагу на естетичні переваги і технічну якість зображення. Розповсюдженим способом роботи над фотографіями є кадрування, тобто вибирання такого простору фотографії, який має найбільшу інформаційну вартість. Це також вимагає зосередження та обдумування. Часом викадруваня самого обличчя героя матеріалу, яке виражає сильні емоції, має більший вплив на читача, ніж розміщення цієї фотографії без кадрування – наприклад разом з людьми з оточення. Вміння це добре робити приходить з досвідом. Варто здобувати цей досвід при співпраці з відомими графіками та почитати журнали і книги, які займаються тематикою графічного проектування. Рекомендую польські видання та закордонні Komputer Arts, які презентують практичний курс програм або публікацію «Підручник проектанта газет» Тіма Харровера.

Графік друкованих ЗМІ – це професія, в якій постійно треба бути в курсі подій, постійно треба вчитися нових речей. Тим більше, що криза на ринку друкованих засобів масової інформації показує, що частина з них буде шукати своє місце, проектуючи макети інтернет-сервісів і електронних газет. Це питання найближчого майбутнього.

Дорота Цибульська
Прес-графік, працює у видавництві Axel Springer Polska

Статтю взято з E-Lekcii